"Норд-Ост", "Рязанський цукор" та інші теракти в РФ, з яких ...

У концертному залі "Крокус Сіті Холл" Москві ввечері 22 березня стався масштабний теракт – кілька людей у камуфляжі відкрили вогонь з автоматів просто під час музикального концерту. У будівлі пролунав вибух і спалахнула пожежа, за офіційними даними загинули щонайменше 133 особи, ще понад 140 поранено.

Влада РФ вже встигла звинуватити Україну, тоді як в українській розвідці стрілянину в Москві назвали свідомою провокацією російських спецслужб, виконаною за вказівкою диктатора Володимира Путіна. Причому це вже далеко не перший теракт, у якому підозрюють путінський режим. OBOZ.UA пропонує згадати про інші та розповідає, яку вигоду вони могли принести Кремлю.

У вересні далекого 1999 року Росію сколихнула серія вибухів у житлових будинках. Теракти було вчинено в російських містах Буйнакськ, Москва та Волгодонськ. Багатоповерхівки було підірвано за допомогою закладеної в підвали вибухівки.

Тоді 307 осіб загинули, ще понад 1700 дістали поранення різного ступеня тяжкості або постраждали в тій чи іншій мірі. Москва офіційно звинуватила в терактах керівників угруповання "Ісламський інститут "Кавказ" Еміра аль-Хаттаба і Абу Умара, які нібито винайняли північнокавказьких бойовиків.

Однак на думку багатьох аналітиків, зокрема дослідника й історика Юрія Фельштинського, колишніх співробітників ФСБ Олександра Литвиненка, Михайла Трепашкіна, політолога Андрія Піонтковського та інших, вибухи в житлових будинках організувала ФСБ РФ та безпосередньо тодішній прем'єр Путін.

Відповідно до цієї версії, вибухи були вигідні Москві і, навпаки, не вигідні бойовикам. Крім того, саме після них Путін домігся підвищення рейтингу і, як наслідок, перемоги на президентських виборах 2000 року. Також серед імовірних цілей терактів називали бажання Кремля посилити роль ФСБ у політичному житті РФ, намагання залякати політичних суперників Путіна, а також необхідність виправдати Другу чеченську війну.

"У вересневих подіях 1999 року навіть за версією ФСБ не брали участь чеченці – жоден чеченець навіть за версією ФСБ, Володимира Путіна, Миколи Патрушева – у вересневих подіях 1999 року не брав участі. А між тим через них була розпочата Друга чеченська війна. Так що вересень 1999 – це чистий, доведений випадок злочину спецслужб Росії проти народу", – казав історик Юрій Фельштинський.

Усю цю історію охрестили "Рязанський цукор", через інцидент, що стався 22 вересня 1999 року в Рязані. Близько 21 години місцевий мешканець Олексій Картофельников помітив незнайомців, які заносили цукрові мішки з легкового авто до підвалу. Код регіону на номерах машини був заклеєний, а на ньому від руки було написано код Рязанської області 62. Картофельников викликав міліцію. Силовики спустилися в підвал і виявили там три мішки по 60 кг. Мешканців будинку евакуювали, експрес-аналіз показав наявність вибухової речовини гексоген в речовині з мішків.

Тодішній глава МВС Росії Володимир Рушайло заявив про "запобігання вибуху в Рязані", а директор ФСБ Микола Патрушев видав, що ФСБ проводила в Рязані антитерористичні навчання і ніякої вибухівки в мішках нібито не було.

Цікаво, що і перед нинішнім терактом у "Крокус Сіті Холл" був схожий момент – поблизу будівлі помітили автівки спецслужб РФ.

Понад двадцять років тому, увечері 23 жовтня 2002 року, будівлю Театрального центру в Москві на Дубровці захопила група із 40 чеченських бойовиків на чолі з Мовсаром Бараєвим. У цей час там йшов мюзикл "Норд-Ост". У заручниках опинилося понад 900 осіб: актори, персонал театру, глядачі, зокрема й діти.

Лише після опівночі російські правоохоронці встановили зв'язок з терористами. До них пропустили депутатів Держдуми РФ, яким вдалося вивести 17 людей. Телеканал "Аль-Джазіра" розповсюдив телевізійне звернення терористів, записане завчасно, у якому вони проголосили себе смертниками і висунули вимогу до РФ вивести війська з Чечні.

Уряд РФ своєю чергою пообіцяв бойовикам дозволити безперешкодно залишити країну. Ті відхилили пропозицію, натомість близько 250 заручників підписали звернення до Путіна з проханням не штурмувати будівлю.

О п'ятій ранку 26 жовтня російські силовики розпочали штурм, під час якого було застрелено всіх бойовиків, а невідомим газом було отруєно на смерть, за різними даними, від 130 до 174 заручників. Близько 700 людей постраждали, деякі отримали інвалідність другого та третього ступеня. Самі чеченці не вбили жодної людини.

У телевізійному зверненні Путін подякував силовикам за врятування сотень заручників і перепросив за те, що не вдалося врятувати інших. Роки потому, в березні 2018 року він заявив, що особисто наказав розпочати штурм, оскільки нібито бойовики збиралися влаштувати "розстріл заручників на Красній площі з метою здійснити тиск на політичне керівництво Росії".

У трагедії Норд-Осту низка аналітиків також знайшли слід путінських спецслужб. Зокрема, адвокат Михайло Трепашкін стверджував, що перед терактом Мовсар Бараєв був помічений у Москві на місці зустрічі з людьми, які приїжджали на автомобілях адміністрації Путіна.

А колишній сенатор Сергій Пугачов казав, що під час теракту МВС перехопило переговори, в яких інший організатор теракту Руслан "Абубакар" Ельмурзаєв нібито отримував команди від співробітників ФСБ.

У період із 1996 по 2017 рік у метро РФ сталося дев'ять терактів. Перший – у Москві 11 червня 1996 року на перегоні між станціями "Тульська" та "Нагатинська". Під пасажирським сидінням спрацювала бомба потужністю 500 г тротилу. Загинуло четверо людей, ще 12 отримали поранення. Через півтора року було затримано двох підозрюваних, імена яких не розголошувалися.

Одним із найкривавіших був теракт на станції "Пушкінська" в Москві, який стався 8 серпня 2000 року. Тоді загинули 13 людей, ще 118 отримали поранення.

Але найстрашнішим був вибух 6 лютого 2004 року, який стався між станціями "Автозаводська" та "Павелецька". Бомбу, начинену металевими предметами, потужністю близько 4 кг тротилу, підірвав терорист-смертник, загинула 41 людина, 250 отримали поранення.

31 серпня 2004 року на станції "Ризька" в Москві загинули десять людей, зокрема й два терористи. Ще 46 дістали поранення.

29 березня 2010 року в підземці столиці РФ спрацювали дві бомби: на станції "Луб'янка" та "Парк культури". Загинули 39 людей, понад 70 було госпіталізовано.

3 квітня 2017 року вибух невстановленого пристрою стався в метро Санкт-Петербурга, у вагоні на перегоні між станціями "Технологічний інститут" та "Сінна площа". Загинули 14 людей разом із головним підозрюваним, ще пів сотні було поранено. Відповідальності за теракт ніхто не взяв.

Того дня в місті перебував з візитом Путін – коли стався вибух, він розмовляв із журналістами в пітерській телестудії неподалік. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що цей факт "змушує замислитися" і повинен бути проаналізований спецслужбами.

Як повідомляв OBOZ.UA, кремлівські пропагандисти поширили фейк про те, що на стоянці біля "Крокус Сіті Холла" нібито перевіряли "підозрілий білий мікроавтобус з українськими номерами старого зразка". Однак усі їхні старання виявилися марними – пізніше ЗМІ повідомили, що відповідальність за теракт узяв ІДІЛ.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!