Після смерті Пригожина. Лукашенко боїться за своє життя. Що ...
Володимир Путін та Олександр Лукашенко (Фото:Sputnik/Alexander Demyanchuk/Pool via REUTERS)
Заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівник Народного антикризового управління Павло Латушко в інтерв'ю Radio NV розповів, як вплинула на диктатора Олександра Лукашенка розправа з ватажком ПВК Вагнер Євгенієм Пригожиним.
— Лукашенко раптом заявив, що не давав гарантій безпеки Пригожину, що це не російський диктатор Володимир Путін убив Пригожина. А як ви сприйняли ці заяви Лукашенка? Навіщо він їх робить зараз?
— Ви знаєте, є такий сталий у народі вираз «говорити — не мішки тягати». Ось це, напевно, притаманне Лукашенку. Він уранці, напевно, встає, йому думка спадає [на думку] одна, увечері — у нього інша, а протягом дня йому може надходити якась інформація, може з’явитися третя думка. Це унікальний у цьому плані недополітик, який може змінювати свою точку зору під час навіть одного виступу.
Але якщо оцінювати те, що він сказав [25 серпня]… Усе-таки спробуємо проаналізувати. Лукашенко, коли йшов марш на Москву, продекларував, продемонстрував, що він втручається в цей процес. Він хотів показати, що він такий крутий «решала», що він здатен врятувати Москву від пожежі, як співає один із відомих російських виконавців.
Але фактично він грав. Тому що ми, напевно, з вами розуміємо, що реально цю проблему вирішував не Лукашенко. Можливо, [секретар Ради національної безпеки РФ] Патрушев, можливо, [глава ФСБ] Бортніков, можливо, керівник Росгвардії [Золотов]. Не знаю. Там могли бути зовсім інші особи. Він же був таким зовнішнім, фоновим прикриттям, і його спіймали «на дурника».
Він вийшов, почав публічно говорити про те, що, тільки завдяки йому, тільки завдяки його «розмовам із Женею», тому, що він із ним знайомий (як виявляється десятиліття), йому вдалося вмовити Женю не йти далі на Москву. Для чого? Для того, щоб отримати політичні очки.
