“Закон про дрова”: навіщо, хто ініціатор і кого каратимуть

Що ухвалили депутати? 

Закон, запропонований групою нардепів зі “Слуги народу”, передбачає наступні покарання “за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини без документів, що підтверджують законність походження дерев, або з підробленими документами”: 

у разі вартості деревини понад 30 280 грн — штраф від 34 тис. до 51 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі до 3 років; у разі вартості деревини понад 90 240 грн — штраф від 170 тис. до 425 тис. грн або позбавлення волі від 5 до 7 років.

Середня ринкова ціна за 1 куб. м дров, як і зазвичай, залежить від породи деревини. За 1700 грн/м.куб можна замовити: соснові, осикові, дрова з тополі, липи та кругляк. А от дубові, із акації, грабові, із клена — за 1 950 грн/м.куб. 

Розцінки ж на пиломатеріали для будівництва — на декілька порядків вищі. Наприклад, брус сосновий за кубометр можна знайти на ОЛХ від 7500 до 11500 грн. А різану дубову дошку довжиною 2-3 м на тому ж ресурсі пропонують від 16000 грн до 24884 грн та вище. 

За законом, документом, який підтверджує законність походження дров, є чек або накладна про їхню купівлю.

Карати пропонують також за сінокосіння, заготівлю очерету, а також “самовільне збирання” дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками. 

Таке порушення передбачатиме штраф в розмірі 85-850 грн для звичайних порушників і 1700-5100 — для посадових осіб.

Треба зазначити, що штрафи та кримінальна відповідальність за незаконну вирубку була й до ухвалення цих новацій. 

Так, стаття 246 чинного Кримінального кодексу України передбачає “за незаконну вирубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників накладання штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 25 500 грн)”.

Або арешт — на строк до 6 місяців чи з обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо шкоду завдали деревам у природно-заповідних зонах, то сума штрафу становить від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 – 34 000 грн) або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Тобто новим законом по суті суттєво збільшили суми штрафів та можливі строки кримінальної відповідальності.

І тут понеслося

Варто відзначити, що хвиля обурення піднялася не одразу після ухвалення закону, а майже через місяць. Скажімо, у TikTok розпочався справжній бум відео з хештегом “закон про дрова”. 

Оливи у вогонь підлила й поширення інформації про авторів законопроєкту, серед яких були, м'яко кажучи, не найбільш популярні представники президентської фракції.

Основний автор скандального закону Максим Павлюк — племінник буковинського бізнесмена Іллі Павлюка, який має власну групу впливу у “Слузі народу”. Ця група зазвичай голосує у “вільному режимі” і не завжди в унісон з рештою фракції. Як, наприклад, було із законом про заборону московської церкви. 

Серед підписантів “законопроєкту про дрова” опинилися також шурин Іллі Павлюка Олег Марусяк, Олександр Куницький, якого звинувачують у побитті киянина, відомий борець з вакцинуванням Юрій Камельчук, захисник культурної спадщини "руського міра" Максим Бужанський та одіозний голова податкового комітету Данило Гетманцев. 

Хвилю, звісно, підхопили представники опозиції. Наприклад, Ірина Геращенко (“Європейська солідарність”) написала, що її стрічка вся в “покращенні життя” з дровами, за які тепер буде кримінальна відповідальність, а закон стане чудовим приводом “кошмарення бабусь в селах, у яких тепер будуть на око вимірювати запаси дров і вимагати хабар”.

Інший представник “ЄС” Олексій Гончаренко додав, що “в результаті цієї чергової дурні, якщо вартість дров понад 30 тисяч грн, то людині загрожує увʼязнення до 5-7 років. А якщо менше, то штраф 34 тисячі гривень. Просто ідіотизм”. 

Що кажуть автори? 

Данило Гетманцев на запит LB.ua відповів лаконічно: “Дрова? Не коментую”. А Максим Бужанський наголосив, що “закон не про дрова громадян, а про незаконні лісопильні та торговців”.

Основний автор закону Максим Павлюк у спілкуванні з LB.ua був більш багатослівний. Він підкреслив, що не вигадав жодної “нової новели, бо відповідальність за незаконну вирубку була ще з 2018 року”.

Але, за його словами, впродовж останніх років кількість незаконних порубок зростає. Мовляв, саме через незначні покарання.

“За збитки довкіллю на суму понад 30 тис. грн штраф складає від 17 до 25 тис. гривень, тобто менше вартості зрубаного”, — зазначив Максим Павлюк. 

Також, за чинним законодавством, майже неможливо притягнути до відповідальності тих, хто не лише рубає, але й зберігає чи перепродує крадений ліс, переконаний нардеп. 

“Перш за все це стосується незаконних лісопереробних підприємств, нелегальних пилорам та інших суб’єктів, які здійснюють такий “бізнес” у промислових масштабах, створюючи недобросовісну конкуренцію легальним продавцям… А протиправна вирубка у населених пунктах, наприклад, у парках чи скверах при самовільному протиправному будівництві, взагалі не розцінюється як злочин проти довкілля”, — сказав Максим Павлюк. 

Запропоновані зміни зі збільшенням штрафів та строків кримінальної відповідальності Павлюк назвав “позитивними нововведеннями”, які жодним чином не загрожують простим громадянам, які заготовили дрова на зиму. 

“Вартість деревини має складати понад 30 тис. грн., а це, за даними ДроваЄ, 30 м. куб. сосни, або 15 м. куб. дуба. Це декілька вантажівок. Таку кількість досить нелегко знайти у звичайному домогосподарстві, на відміну від нелегальної пилорами”, — переконаний нардеп.

Ще один автор закону Олександр Дануца (“Слуга народу”) в спілкуванні з LB.ua також переконував, що “прості люди ніяким чином не постраждають”.

“Притягнути до відповідальності можна лише особу, яка не має документів на дрова, вартість яких становить мінімум 30 280 грн. А 1 куб.м дров коштує в середньому 1500 грн. Рахуємо: 30 280 грн : 1500 = 20,2 куб.м. Вантажівка ЗІЛ вміщує 5 куб.м дров. Тобто 20.2 куб.м : 5 куб.м = 4 вантажівки. Значить для притягнення до відповідальності потрібно мати мінімум 20.2 куб.м або це приблизно чотири ЗІЛи дров без жодних документів”, — пояснив він. 

Олександр Дануца також звернув увагу, що закон ще 15 жовтня було передано на підпис президенту. За Конституцією, глава держави мав би підписати чи ветувати його впродовж 15 днів.

“Строки підписання постійно порушуються (як, наприклад, з одним з останніх законів про підвищення військового збору з 1,5% до 5%). І в цьому випадку через суспільний викривлений резонанс, думаю, що президент може його взагалі не підписати”, — не виключив нардеп.