Чому польська влада використовує питання Волинської трагедії

На думку Тараса Симонюка, Волинська трагедія для Польщі є засобом різних політичних спекуляцій, адже ця тема стосується патріотичних почуттів населення.

«Поляки — це мононація, для неї характерне об’єднання навколо єдиної або кількох ідей, які, на їхню думку, є певним мобілізаційним інструментом. Тема Волинської трагедії колись була маргінальною, нею займалися лише окремі історики, її не виносили на політичний рівень. Але коли вісім років тому до влади прийшла партія ПіС, ця тема почала ставати дуже актуальною. Її реанімували, тому що зрозуміли, що вона дає політичну підтримку, особливо на сході Польщі.

В Польщі існує єдине бачення історії, тож будь-які альтернативні аргументи з цього приводу завжди зустрічають опір. Непроста розмова міністра закордонних справ Польщі Сікорського з Володимиром Зеленським показує, що Польща використовує історію як один з інструментів тиску на Україну в питаннях, які нас дуже цікавлять».

Для партії Дональда Туска, яка наразі перебуває при владі у Польщі, Волинська трагедія не є основною темою, на відміну від праворадикальної ПіС Качинського, стверджує експерт. Тим не менш, це підштовхує чинну владу теж говорити на цю тему, аби не залишати історичний аргумент своїм конкурентам і надавати їм приводу для критики.

Читайте також: З якими викликами стикаються взаємини України і Польщі, та що на них чекає

За словами Тараса Симонюка, певні вимоги польської сторони щодо ексгумації тіл суперечать механізмам, які передбачає українське законодавство.

«Наприклад, українська сторона ніби не проти того, щоб відбувалася ексгумація, але за процедурою. Тобто Польща має надсилати певні заявки, а ексгумація має відбуватися не масово, а поступово. І це відбувається. Хоча про це не пишуть, але окремі могили ексгумують. Проте поляки хочуть масовий ефект, щоб сказати про масові поховання й подати це як геноцид. Ми розуміємо, що питання геноциду в Євросоюзі — це дуже болюча тематика».

Свого часу «Партія регіонів» пропонувала Польщі визнати Волинську трагедію геноцидом.

«Тоді вустами «Партії регіонів» говорив Кремль. Він регулярно піднімає цю тематику, коли наші стосунки з сусідами набувають надто емоційного забарвлення. Звісно, зараз цієї партії немає, та й навряд політики цього табору зараз дозволять собі таке говорити, адже це явна гра на боці ворога. З одного боку, і ми, і поляки розуміємо, що Росія може цю тематику використовувати».

Тарас Симонюк зазначає, що події Волинської трагедії відбувалися на території Польщі, тож постає питання, чому польська влада не захистила своїх громадян.

«Вони бояться цього аргументу. Тому вирішення цього питання є надзвичайно складним, немає єдиного правильного шляху. Але можна почати з двосторонніх паралельних кроків».

У Польщі також розташовані українські могили, які неодноразово зазнавали плюндрувань і нищень. Вони не захищені відповідними законами.

«Якщо від нас поляки вимагають зробити певні кроки, то ми можемо просити про надання могилам українських козаків та воїнів УПА статусу пам’ятки. А зараз із ними можна робити, що хочеш, і відповідальність ніхто не нестиме. Україна зробила відповідні кроки щодо львівського цвинтарю «Орлят». Це пам’ятка архітектури, і її руйнування караються законом. Є прецеденти, які показують, що ми можемо залагоджувати складні історичні питання компромісним способом.

Зараз Польща може попереджати, що головуватиме в ЄС, тому використовуватиме це, і нам треба бути готовими. Я б дуже не хотів, щоб поляки, які дуже нам допомогли, стали б одним з головних опозиціонерів європейської інтеграції України. Я вірю, що цього не станеться. У нашої дипломатії є бажання йти на компроміс, тож хотілося б, щоб і польська сторона знайшла в собі сили не висувати цю тему як основну, адже вона й не є основою наших двосторонніх стосунків».

Також Радослав Сікорський запропонував передати Крим під мандат ООН для підготовки так званого чесного референдуму. Меджиліс кримськотатарського народу назвав тезу Сікорського неприпустимою. Тарас Симонюк вважає, що ця заява польського міністра не пов’язана з іншими його словами про взаємини України й Польщі та не призведе до жодних наслідків.

«Польща намагається запропонувати певні нестандартні рішення. Кожна охоча країна пропонувала свої плани миру, але це не означає, що такий план може бути реалізований. Тобто я б не сприймав це як якусь основну заяву. Я б не пов’язував заяви щодо Волинської трагедії та Криму. Польща просто намагається відігравати свою міжнародну роль в системі геополітики. Тож такі заяви можуть періодично лунати, але це не означає, що вони стануть орієнтиром, за яким далі працюватимуть».

Під час зустрічі Володимира Зеленського з польською делегацією, зокрема Радославом Сікорським, панувала «напружена атмосфера, близька до сварки». Президент висував претензії щодо недостатньої військової та політичної підтримки України з боку Польщі.

Від початку 2025 року Польща головуватиме у Раді Європи. Польске медіа Onet повідомляє, що у цей період держава може використовувати питання Волинської трагедії у діалозі з Україною.

Загалом польсько-українські взаємини ускладнились протягом останнього часу. Польща досі не передала обіцяні кошти на чеську ініціативу із закупівля боєприпасів для ЗСУ.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту