31 жовтня в Україні в давнину відзначали Велесову ніч, а не ...

Велесова ніч, або ж ніч Велеса, — це стародавнє українське свято, яке відзначається 31 жовтня або в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Воно має язичницьке коріння й символізує межу між світлом і темрявою, життям і смертю. Це час, коли, за віруваннями, світ живих стикається зі світом мертвих, а божество Велес — покровитель тварин, мудрості й магії — охороняє цей перехід. В Україні останнім часом інтерес до Велесової ночі зростає, і свято часто поєднується з елементами сучасного Геловіна, хоча його сенс і обряди дещо інші.

Велес — один із найважливіших богів у слов'янській, зокрема українській, міфології. Він вважається богом мудрості, магії, підземного світу, достатку, а також покровителем тварин, особливо худоби. Велес має глибокий зв’язок із природою та циклами життя і смерті, символізуючи перехід між світом живих і мертвих. У пантеоні давніх слов’ян він нерідко виступає в парі з Перуном, богом грому та блискавок: Перун уособлює стихію неба, а Велес — стихію землі та підземного світу.

Велес. Зображення, згенероване ШІ.

Бог мудрості та магії: Велес вважається покровителем знань і таємних сил. Він був богом віщунів, знахарів та мудреців, яким відкривалися його знання. З Велесом часто пов'язують магічні ритуали та пророчі сни.

Охоронець худоби та достатку: Велес покровительствує худобі, землеробству і родючості. Люди приносили йому жертви, щоб він охороняв худобу та дарував гарні врожаї. Його шанували як бога достатку та багатства, і вірили, що від нього залежить успіх у господарстві.

Повелитель підземного світу та потойбіччя: Велес також відповідав за потойбічний світ і мав силу над смертю. Вважалося, що він може впливати на долю душ померлих, а також є провідником у світ предків. З цим аспектом пов’язаний культ предків і Велесова ніч, коли вшановували пам’ять померлих.

Протистояння з Перуном: За міфологічною традицією, Велес часто зображується в суперництві з Перуном. Це суперництво символізувало боротьбу стихій — води та землі проти неба й грому. В легендах розповідається, що Перун вдаряє блискавкою по Велесу, який перетворюється на тварин (змія, ведмедя) і тікає, але потім знову повертається.

Велеса часто зображували як бога з рогами, оскільки він асоціювався з тваринами (особливо з худобою), а також як мудрого старця або ж у образі могутнього звіра. Його образ є надзвичайно багатогранним, і він символізує єднання з природою, родючість, а також цикли життя й смерті.

Велесова ніч. Зображення, згенероване ШІ.

Запалення вогнів: Щоб відганяти злих духів, люди запалювали свічки або багаття. Вогонь символізував світло, яке захищало живих від темних сил.

Вшанування предків: Цього вечора вшановували пам’ять предків, запрошуючи їхні душі до спільного застілля. На підвіконні або столі залишали хліб, сіль і воду як частування для духів.

Маскування: Люди перевдягалися в тварин або надягали маски, що символізували сили природи й духів. Це мало захистити їх від злих сил, зробивши невпізнаними.

Обряди гадання та магічні практики: Велесова ніч вважалася часом для ворожінь, бо вірили, що саме тоді завіса між світами стає тонкою. Гадання проводили на майбутнє, на здоров’я, на кохання.

Святкове частування: Готували особливі страви, часто традиційні та символічні — кутю або хлібні коржі. Їх залишали на ніч для духів, що приходили з того світу.

Обходи домівок: В деяких регіонах діти або молодь ходили від хати до хати, декламували вірші, співали або показували театралізовані сцени, за що отримували частування.

Зараз Велесову ніч часто відзначають, поєднуючи елементи язичницьких обрядів з сучасними традиціями, такими як костюмовані вечірки та тематичні заходи, щоб зберегти давні звичаї та шанувати українську культурну спадщину.