Україна не тільки розмінує землі, але і заробить на цьому. Як ...

Щоб розмінувати свої поля, фермер на Харківщині зібрав з уламків російської БМП броньований трактор. Цей сюжет викликав захоплення глядачів, однак у професійних саперів від таких історій волосся стає дибки. 

Рухаючись замінованими полями саморобні машини часто пропускають вибухонебезпечні предмети, втоптують їх глибоко в землю або вибухають разом з водієм. Останній випадок – 2 жовтня на Миколаївщині підірвався чоловік, який взявся за розмінування поля, прикрутивши до трактора саморобне обладнання.

По-справжньому гарантувати безпеку в полях можуть тільки сертифіковані оператори, однак на всіх не вистачає ані саперів, ані донорського фінансування. Саме це змушує фермерів вдаватись до ризикової самодіяльності.

Україна виявилась настільки неготовою до проблеми з мінами, що навіть деякі засоби захисту для саперів оператори до недавнього часу купували у Зімбабве, а не у місцевих виробників. Проте ситуація швидко змінюється. Українські промислові компанії розробляють власну техніку для розмінування, кількість саперів щомісяця зростає, і в Україні невдовзі запрацює ринок гуманітарного розмінування.

Реклама:

Попри апокаліптичні прогнози про те, що Україна наявними силами завершить розмінування лише під кінець третього тисячоліття, уряд поставив мету за наступні 10 років повернути у користування 80% земель. 

Розмінування запрацювало

Існує три типи розмінувань. Перший – військове, коли міни знешкоджують безпосередньо на фронті. Другий – оперативний, коли Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) точково прибирає вибухівку в деокупованих містах.

Третій тип – гуманітарне розмінування. Це коли певну територію повністю обстежують, очищують від снарядів та видають сертифікат безпеки. Лише таким чином можна повернути землю у користування. Гуманітарне розмінування відбувається у кілька етапів. Спочатку спеціалісти проводять нетехнічне обстеження та виділяють потенційно забруднені зони.

Безпечні ділянки за можливості повертають власнику, а в "забруднену" частину приходять сапери і шукають вибухівку спеціальним обладнанням. І лише коли виявляють всі міни, відбувається очищення території всіма можливими технічними засобами. 

В кінці фермер отримує сертифікат на своє розміноване поле. Завдяки цьому він зможе документально підтвердити безпечність ділянки, якщо захоче передати її в оренду, продати або укласти угоду з інвестором.

Київська школа економіки порахувала, що нетехнічне обстеження потенційно небезпечних територій у середньому коштує 6 дол за гектар, пошук вибухівки – 3050 дол за гектар, а очищення – до 30 тис дол за гектар. 

Проте, звісно, ці витрати українські фермери не будуть нести самостійно, і про це мова далі.

Якщо окупантів швидко вибивають з району, то більшу частину землі повертають власникам ще на етапі нетехнічного обстеження. Однак в Україні є багато регіонів, де росіяни перебували понад рік. Концентрація мін там значно більша, тож розмінування там буде довшим та дорожчим.

В Українському клубі аграрного бізнесу підрахували, що простій одного гектару землі в середньому коштує економіці 350-450 дол. За даними Мінекономіки на території України потенційно заміновано 5,6 млн гектарів полів. Тож якщо їх не повернути у користування, аграрії щороку втрачатимуть до 2,5 млрд дол.

За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, вартість повного розмінування України може сягати 50 млрд дол. Державний бюджет або фермери не потягнуть такі витрати, тож покладатись доведеться на міжнародну допомогу.

Іноземні донори фінансують виплату заробітних плат саперам, навчання нових кадрів та купують машини для розмінування. З 24 лютого 2022 року Україні пообіцяли допомоги з розмінування на більш ніж 300 млн дол. Це в рази більше, ніж виділяє український уряд.

Завдяки цим грошам справа зрушила з місця. З минулого року кількість організацій-операторів протимінної діяльності зросла з 4 до 17. Ще 29 – проходять сертифікацію.

Штат саперів до кінця 2023 року зросте втричі, у порівнянні з початком року. Кількість машин для механізованого розмінування у 2024 році планують довести до 99 одиниць, хоча до початку великої війни їх було всього кілька штук.

В цьому році саперам вдалося обстежити 200 тис гектарів землі. З них у користування повернули 120 тис гектарів. Наступного року уряд планує повернути ще 305 тис гектарів.

Але це відносно "легкі" гектари. Землю здебільшого не розміновують, а лише обстежують та віддають у користування безпечні ділянки. Чим далі сапери просуватимуться на південний схід, тим більша концентрація мін, тож повертати землю фермерам з кожним роком буде все складніше.

В Мінекономіки визнають, що зараз в Україні не вистачає саперних груп, щоб досягти мети повернення 80% землі за 10 років. Щоб збільшити кількість спеціалістів, потрібно залучити більше організацій, надати саперам обладнання та створити умови для роботи операторів.

Для цього уряд пропонує два ключових кроки – наростити в Україні виробництво спеціалізованої техніки та створити ринок гуманітарного розмінування.

Як працюватиме ринок розмінування

На гуманітарне розмінування в наступному році уряд виділить 2 млрд грн. За ці гроші оператори будуть конкурувати на тендерах Prozorro. Це закладе основу для розвитку цього ринку в Україні.

Працюватиме він наступним чином. Фермери подаватимуть заявку на розмінування поля в спеціальний реєстр. Грошей на всіх зараз не вистачить, тож Мінекономіки та Мінагро оберуть з цього реєстру пріоритетні ділянки.

"Поля для очищення обираються за щільністю забруднення та економічною доцільністю. Для першочергових робіт ми обрали малозабруднені землі з багаторічними насадженнями і ту землю, яку планують засіяти овочами та баштанними", – зазначають в Мінекономіки.

Десятки років та мільярди доларів. Коли розмінують українські поля та міста?

"Якщо територію обстежать і там буде низький рівень забруднення – ми її очистимо. Якщо територію сильно забруднено, але вона має високий пріоритет – ми теж її очистимо. Якщо рівень забруднення високий, а пріоритетність низька – ми відкладемо цю ділянку на потім", – пояснив ЕП заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

Окрему роль у виборі пріоритетних ділянок для розмінування планують покласти на громади, адже центральна влада не завжди розуміє, які території та об'єкти після очищення будуть використовуватись, а які були закинутими і до війни.

На розмінування обраних ділянок оголошуватимуть конкурс. Оператор-переможець отримає кошти, а фермер – свою землю. В Мінекономіки підкреслюють, що претендувати на розмінування за бюджетні кошти зможуть лише ті аграрії, які працюють "в білу" та сплачують податки. 

Перші тендери оголосять у квітні наступного року. До цього моменту в Кабміні остаточно затвердять механізм оплати послуг операторів, а також вирішать, чи будуть фермерам компенсувати 100% вартості розмінування або ж менше.

Окрім корупційних ризиків, під час розбудови ринку доведеться вирішити одну дуже важливу проблему. Річ у тому, що на тендері перемагає компанія, що готова працювати за меншу вартість, однак в гуманітарному розмінуванні ціна не має бути вирішальним фактором.

"Система Prozorro враховує критерій найнижчої ціни, але в гуманітарному розмінуванні головне – це якість. Якщо ти залучаєш найкращу техніку та спеціалістів, то розмінування квадратного метра виходить дорожчим, і це робить тебе неконкурентним. Треба шукати інструменти, як правильно прописати в умову конкурсу технічну складову та зробити її не менш важливою за комерційну", – запевняє ЕП голова Асоціації саперів Тимур Пістрюга.

"Я готувався до війни, до окупації, до бомбардувань". Як фермер з-під Донецька веде бізнес біля лінії фронту

В Мінекономіки сподіваються, що після створення ринку в Україну потягнуться не тільки благодійні організації, але і комерційні компанії.

"Деякі іноземні оператори хочуть отримувати прибуток, а не працювати за гранти. Ми готові створити їм умови для ведення бізнесу. Комерційні оператори наситять ринок своїми послугами та згодом зможуть їх надавати поза державними тендерами, працюючи з тими фермерами, які не бажають чекати своєї черги і здатні самотужки оплатити обстеження своєї землі", – зазначив Безкаравайний.

Уряд також працює над спрощенням правил сертифікації операторів. Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів ЕП, що в планах скоротити кількість дозвільних документів для сертифікації з 23 до 7, створити цифровізовану систему збору інформації про розмінування та на час війни скасувати сертифікацію для чинних операторів.

Україна вироблятиме техніку

В Україну вже заходять сотні мільйонів доларів на гуманітарне розмінування. Оператори та держава витрачають їх на закупівлю машин та саперського обладнання. Уряд прагне скористатися шансом залишити ці гроші всередині країни, локалізувавши виробництво техніки.

"Деякі передові зразки західних машин коштують до 1,5 мільйона доларів. Ми розраховуємо, що вироблені в Україні машини будуть вдвічі дешевшими, оскільки виробництво запчастин, збірка та обслуговування відбуватимуться тут. До того ж частина грошей повернеться до бюджету", – сказала ЕП заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр.

Окрім великих машин механізованого розмінування саперам також необхідні дрони, спецзахист, бронемашини для підготовки робіт та вивезення вибухівки тощо. З кожним місяцем Україна покриває все більше власних потреб.

"Коли нам потрібно закупити обладнання, ми перш за все шукаємо його в українських виробників, однак не завжди знаходимо товари потрібної якості. Наприклад, засоби особистого захисту нам раніше доводилось купувати в Зімбабве. Але ми бачимо, що з’являється все більше українських компаній, які можуть робити це обладнання за нашими стандартами", – зазначив Пістрюга.

Війна інженерів. Як оборонна промисловість потерпає від браку кадрів

За словами Гвоздяр, низка компаній вже почала виробляти спеціалізовану техніку. Зокрема одне харківське підприємство виробляє машини для підготовки території під роботу саперів, а "КрАЗ" переробляє цивільні бульдозери на машини для розмінування.

Підприємство "Пожмашина" почала випускати авто для перевезення вибухівки, а НВО "Практика" показала низку рішень для кожного етапу розмінування на базі власної бронемашини "Козак".

Україна цілком здатна самотужки закрити потребу саперів у броньованій техніці. Єдиний недолік – це відсутність власного шасі. Зараз цей компонент здебільшого імпортують, але в майбутньому може знайтись і український варіант. Наприклад, від компанії "КрАЗ".

За словами глави Мінстратегпрому Олександра Камишіна, серійних виробів Україна не має лише у двох з п’яти сегментів гуманітарного розмінування. Мова про машини механізованого розмінування і так званий demining tech (роботи, сенсори для виявлення металу, програмне забезпечення тощо). 

Однак і цю нішу наші підприємства поступово опановують. Компанія "Інтервибухпром" вже представила першу українську машину для розмінування "Кривбас", яка у вересні пройшла випробування та витримала кілька підривів на протитанковій міні. Заявлена вартість такої машини – 360 тис євро.

Випробування машини "Інтервибухпрому" "Кривбас"

Збирати машини механізованого розмінування будуть і в кооперації з іноземцями. Наприклад, в Україні вже виробляють запчастини для хорватських машин компанії DOK-ING. В перспективі їх повністю збиратимуть в нашій державі.

А підприємство "Пожмашина" домовилось про виробництво компонентів для данської машини HYDREMA910.

Щодо demining tech, то Мінцифри в рамках кластера Brave1 зареєстрували уже 20 українських розробок. Шість із них отримали гранти на загальну суму 140 тис дол. 

Стимули від великого внутрішнього ринку в купі з набутим досвідом Україна може використати для експорту своїх машин та послуг в інші постраждалі країни, як це свого часу зробила Хорватія. З роками Україна цілком може стати одним зі світових лідерів у галузі гуманітарного розмінування.