Торецьк – вигляд міста після чергового обстрілу рашистів ...
У передмістях Торецька на Донеччині точаться бої. Активний наступ росіян на цій ділянці фронту почався в середині червня. Від постійних обстрілів місто раз-по-раз здригається. Обвуглених і розбитих будинків щодня більшає. Росіяни застосовують свою звичну тактику перетворення на суцільні руїни населених пунктів, які збираються захопити. Масовані удари керованими авіабомбами Торецьк переживає щодня.
Лише за останній тиждень на місто прилетіло 110 КАБів (керованих авіаційних бомб – Ред.). Руйнують багатоповерхівки, залишають у декількашаровому асфальтному покритті метрові вирви. До охоплених пожежею будинків важко наблизитися й на 20 метрів. Враження, що стоїш біля велетенської доменної печі. Чути, як в помешканнях вибухають газові балони.
У місті ще залишається близько тисячі жителів. Це переважно люди віком 50 плюс. Переважно – жінки. На питання, чому не тікають, зазвичай відповідають: «А куди ми поїдемо?». Залізним аргументом залишатися страх, що їхнє скромне майно розтягнуть мародери.
Більшість тих, хто живе у багатоповерхівках, перебралися у підвали. Але є й такі місцеві, що стережуть свої квартири до кінця. Наші військові, розповідали, що чули крики з одного такого охопленого вогнем приміщення, але, на жаль, допомогти людям не встигли.
Читайте також: «Тут, як у Хіросімі». Захисники Торецька розповіли, як росіяни обстрілюють місто КАБами
Загони Державної служби з надзвичайних ситуацій із сусідньої Костянтинівки також не можуть дістатися до Торецька, бо дороги прострілюються російською артилерією, дуже активні ворожі дрони-камікадзе.
На узбіччях щодня збільшується кількість спалених легковиків та мікроавтобусів.
Тиждень тому на виїзді з Торецька в бік Костянтинівки ще працював магазин. Зараз продукти місцевим переважно підвозять родичі й знайомі із приватного сектору. Городиною і домашніми яйцями іноді намагаються поділитися і з нашими солдатами.
На вулицях нерідко можна зустріти цивільних на велосипедах. Вряди-годи проїжджає старенький ВАЗ з пенсіонером за кермом.
Військові теж підгодовують усіх, хто звертається за поміччю. Електрики в місті немає, то місцеві просять підзарядити мобільні телефони від генератора.
На виїзді з міста помітили комунальників, які у бронежилетах і шоломах латали дорогу.
На узбіччі люди намагались зупинити попутку і таки виїхати з міста. Помічали у Торецьку й таксі.
У приватному секторі вразили ознаки того, з яким поспіхом дехто таки евакуювався. В розчахнутих гаражах покинуті авто – в одному навіть стояло Audi A6, але вже посічене уламками. В порожніх хатах на видному місці розкидані документи. Вулицями блукає дуже багато покинутих тварин – коти, собаки, коні.
Сюрреалізму додають корови, що пасуться майже на «нулі».
«Місяць без двох днів я спостерігаю за Торецьком з повітря в режимі онлайн, 24/7, – розповідає тимчасово виконуюча обов’язки командира взводу БПаК 405 окремого стрілецького батальйону 32-ї окремої механізованої бригади Наталя.
– Години-дні-тижні спостереження за тим, як знищують місто. Якщо гортати стрічку в альбомі з фото й відео, то виходить таке собі ретроспективне кіно – руїни потрошку відновлюються, знову перетворюються спочатку на дуже побиті будинки, потім – на трохи пошарпані будинки і врешті-решт на енному скролі я бачу добротні хати, купа зелені біля кожної – ті самі абрикоси, вишні, черешні, персики, горіхи з мого дитинства. Я радію кожному знищеному будинку, бо це означає, що ворог, який його зайняв, з великою долею ймовірності, також знищений. Водночас мені дуже гірко й боляче спостерігати цю панораму, бо кожен дім – це згарки чийогось життя».
Героїчно боронить Торецьк від ворога 32 окрема механізована бригада спільно з 95-ю окремою десантно-штурмовою та об’єднаною штурмовою бригадою Нацполіції «Лють».
