Було - стало: як змінився "Новий універмаг" у Старокостянтинові ...
Триповерховий універмаг Старокостянтинівської райспоживспілки був зведений у 1967 році. Майже відразу до нього прижилась назва "Новий універмаг", бо ж один у Старокостянтинові на той момент уже був. Так це приміщення, попри різні товари та фірми, які тут розміщувалися, називають мешканці міста й до сьогодні.
1990 рік
Жителька міста Світлана пригадує, як ще дитиною вона ходила з мамою до універмагу за новим одягом та взуттям. Перед початком навчального року це було традицією. Та найбільше дівчинці подобався лоток з ваговим морозивом, який працював біля самого нового універмагу. Світлана каже, що його вершковий смак та хрумкий стаканчик - найсмачніший спогад її дитинства. До речі, за вершковим та шоколадним морозивом по 15-20 копійок завжди стояла довжелезна черга, як майже і за усіма товарами у магазинах в ті часи.
А ось ще один старокостянтинівець, Василь Степанович, найбільше любив в універмазі великий відділ дитячих іграшок. І що цікаво, на той час хлопчик Василько запам'ятав ряди ляльок з великими очима, і дерев'яного коня, на який йому завжди хотілося сісти.
Анатолію, тоді ще дитині, той унівемаг здавався таким великим і гарним, що кращого і не знайти. За великими скляними вітринами стояли гарно одягнені манекени, які хотілося розглядати. А перед Новорічними святами, під магазином, просто на вулиці, продавали мандарини. Щоправда, аби їх придбати, потрібно було постояти кілька годин у черзі, але тоді це не лякало, а було звичним. А ще, в тому універмазі, був величезний відділ радіотоварів. Тут продавали струни до гітари, модного інструменту радянських часів, і запчастини, з яких можна було самотужки зробити світломузику. От хлопчаки і купували ті запчастини, майстрували, а потім хизувалися - у кого краща вийшла.
Валентина пригадує, як, навчаючись у 8 школі, вона бігала до універмагу за канцтоварами і обов'язково піднімалась з подружками у взуттєвий відділ на 3 поверх - приміряти якісне закордонне взуття. А ще тут продавали верхній одяг, сумки, біжутерію, різноманітний посуд, килими, тканини та галантерею.
В кінці 80-тих в універмазі була велика пожежа, а після неї біля магазину почали продавати дефіцитні товари, які раніше були під полицями і відпускалися "по-блату". Вони пахли димом, проте розходилися миттєво.
За часів незалежності, у магазині, на першому поверсі розмістили великий магазин продукції господарства с.Сахнівці, яким тоді керував Віктор Семенчук. Смачна часникова ковбаса, молоко, сметана, йогурти...
Другий та третій поверхи "Нового універмагу" орендували підприємці. Тут мешканці міста та краю купляли меблі, побутову техніку, косметику, побутову хімію, електроніку. Був навіть відділ для художників, у якому продавались картини місцевих митців.
Потім універмаг збиралися ремонтувати чи то продавти, але нічого так і не відбулося. Підприємці залишили приміщення, яке ще довго стояло пусткою. Згодом тут відкрили продуктовий магазин "Вопак", а на другому поверсі - магазин побутової техніки "Комфі".
2017 рік
2019 рік
Тепер тут знову людно, бо новий універмаг працює за призначенням - як торгівельний майданчик, куди йдуть за покупками люди. А що ви пам'ятаєте про роботу нового універмагу?
