Як Різдво стає часом для звʼязку з предками — пояснює Дарʼя ...

Різдво в українській традиції пов’язане з пам’яттю про своїх предків та комунікацією з ними. Про це в етері Громадського радіо розповіла антропологиня та фольклористка Дар’я Анцибор. Вона є авторкою книги «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят».

«Найголовніше насправді про Різдво — це про комунікацію з вашими предками. Які прийдуть до вас в гості, які прийдуть на вечерю. Треба їх прикликати, тому коли вносили дідух, або як його називають регіонально сніп, обов’язково необмолочений, щоб зерно на ньому було. Дідух ставився господарем на покут, і часто якраз з такою формулою з розряду, що діди-діди, заходьте до нас на вечерю. Це не про церкву і народження Ісуса, а воно про те, що ваша прабабця зараз прийде до вас в гості, і ви можете, зокрема, попросити в неї щось хороше, вона може подивитися, як ви живете. Тобто це про єднання зі своїм родом. І первинно, звісно, це все було про врожай», — розповіла експертка.

Книга «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят»

Слухайте також: Що таке дідух, і чому він знову актуальний в Україні

Чому Різдво святкують 25 грудня

За її словами, дата 25 грудня походить ще з Римської імперії, з третього століття.

«Імператор Костянтин мав проблему з тим, як об’єднати свій народ. Римська Імперія була досить розрізненою, неоднорідною, було багато локальних різних культів. І от він фактично вибрав культ, який був найбільше пов’язаний з так званим культом непереможного сонця. І саме цей культ почав просувати. Але водночас просувався іще й так званий культ Мітри. Це було божество, яке прийшло до нас з Персії. Зокрема, його особливо любили вояки Римської імперії», — додала антропологиня.

Мітра дуже багато в чому схожий на те, що потім робить Христос. Вважається, що якраз християни щось взяли з цього мітроїзму. Наприклад, Мітра народився теж в печері, теж була історія з тим, що туди прийшли три волхви (маги вони тоді називались). Там починаєш копати — досить багато схожого.

«Усе це почало закручуватися в районі 3 століття, тому вважається, що цю дату раніше, ніж там 3-4 століття ми не фіксуємо. І прив’язано безпосередньо, звісно, до сонцестояння. Але, вважається, що в Римській імперії це все-таки було свято, яке полюбилося останнім імператором. І, починаючи від Августа, промоція була ще на офіційному рівні. Тому така певна усталеність обрядів сформувалася і потім перейшла на ранніх християн», — розповіла Дар’я Анцибор.

Читайте також: Кутя в борщі, з кіноа чи пшеницею: як змінюються традиційні різдвяні страви

Про коляду

Концепт коляди — це ж не тільки колядки, це взагалі весь оцей період, додала експертка. Дуже часто можна почути, що люди не говорять «на Різдво», вони кажуть «на коляду зустрінемося». Конкретно в цій фразі малося на увазі, що концепт коляди під себе загрібає все: включно з колядниками, звичайно, і з щедрувальниками.

«Якщо говорити про ці ватаги — це дуже давній звичай ритуальних обходів в час, який в нас особливо маркується. Тобто це період, коли вважається, що межа між світами стає такою тонкою і ми маємо змогу зазирнути в майбутнє, щось попросити. І щось незвичайне може статися, як, наприклад, оцей дуже відомий мотив, що вода стає вином рівно о півночі на Різдво. Або що можна почути, як худоба говорить. Колядники — взагалі такі трошки гості з того світу. Вони не зовсім люди. Вони рядяться в вивернуті кожухи. Це, знову ж таки, не про людський простір, а про якийсь тваринний, хтонічний. І важливо, що ці персони, вдягаючи маски, ховають свою людську сутність. Може, це ваш прапрадід Семен зайшов до вас в гості, а ви якось не дуже добре його прийняли, він лишився незадоволеним. І оскільки предки відповідають за погоду, зокрема, і за те, як виросте ваш врожай (бо вони під землею, якщо дуже скорочувати)», — зазначила вона.

Бетлегеми (ряджені) на Закарпатті

Первинні колядки — зовсім не церковні, не «У Віфлеємі сталася новина» і не «Нова радість стала». Первинно це колядки, які реально про те, що у вас все народилось, все покотилося, пшениця гнеться (наприклад, «Щедрик»).

«Тобто це така магія, начебто тобі вже це все розказали, значить воно вже станеться», — пояснила Дар’я Анцибор.

Читайте також: Різдвяний піст: як замінити тваринні білки без шкоди для здоров’я

Ялинка чи дідух на Різдво?

Ялинка — як різдвяне дерево. Це символ, який до нас прийшов відносно недавно, якщо порівняти з дідухом.

«Але і треба розуміти, що значення дідуха — крім того, що це вмістилище предків, це така дуже аграрна орієнтація. Тобто все під поле, все під пшеницю, під жито. Пшениця, до речі, в нашу культуру досить пізно почала поширюватись», — уточнила експертка.

Різдвяний дідух

На Поліссі дуже часто це був мікс культур. Там, наприклад, ячмінь могли давати, навіть трошки льону могли додавати. Хтось там просо вставляв. Наприклад, якщо говорити про Бойківщину — там овес і ячмінь, жито, а вже аж потім десь пшениця.

«І з цього випливає, що, по-перше, залежно від регіону, і назва була різна, і наповнення, і вигляд дуже різний. Тому те красивеньке, симпатичненьке. що зараз купують — це останнє буквально десятиліття. А насправді дуже часто це банальний сніп, красиво обв’язаний якоюсь червоною стрічкою, і все», — підкреслила експертка.

Ялинка теж активно використовувалася і раніше в традиційній культурі.

«Коли ми говоримо про ці межові простори, зокрема, і календарні, насправді вона і як купальське деревце, чи коли похорони — дуже часто ставлять. Вона є, просто на Різдво вона дійсно не ставилася, тому що це традиція більше з міста прийшла. І знову ж таки, якраз містяни цілком собі її гарно вже засвоїли. А з дідухами в них не було прив’язки, бо вони містяни, вони не висівали цю нивку. А для селян це навпаки було вкрай важливо. І досі можна побачити села, громади, де якраз дідух все одно буде найголовнішим атрибутом, а ялинка десь буде другоряднішою. Вони її можуть прикрашати, але якось не настільки на ній акцентувати», — підсумувала Дар’я Анцибор.

Читайте також: Де відпочити на новорічні свята: більшість українців обирають короткострокову відпустку

Як розповідав в етері Громадського радіо директор Центру розвитку туризму Володимир Царук, на різдвяно-новорічні свята українці найчастіше їздять відпочивати в Карпати. 2024 рік — не виняток. Це, зокрема такі курорти, як Буковель, Славсько, курорти Закарпаття. Фахівець зазначає, що люди обиратимуть короткостроковий відпочинок довжиною в 3-4 дні. Частина українців, особливо з дітьми, обиратимуть санаторії — Трускавець, Східницю, Поляну тощо.

Раніше про особливості мандаринів, їхній імпорт в Україну та вирощування в нашій країні в етері Громадського радіо розповів біолог і автор YouTube-каналу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко. Він зазначив, що звичай їсти більше мандаринів у період новорічних свят є доволі логічним. Річ у тім, що основна частина врожаю мандаринів у світі достигає саме в цей час. Їх з’являється значно більше у наших магазинах, а також ці фрукти стають дещо дешевшими, порівняно з іншими періодами року. Сплеск активної купівлі мандаринів у цей період року спостерігається й у таких країнах, як США, Китай.

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту