Реакції на «План перемоги Зеленського». Набір «хотєлок» чи ...

Після закритих презентацій низці західних лідерів, президент України Володимир Зеленський зрештою представив свій «План перемоги» публічно. 16 жовтня він виступив перед депутатами Верховної Ради і повідомив перелік заходів, які, за його словами, переломлять хід війни із Росією на користь Києва. Радіо Свобода зібрало реакції на пропозиції президента.

Основні тези проголошеного Зеленським плану читайте тут: План завершення війни. Що запропонував Зеленський, щоб досягти миру?

Голова української держави, представляючи «План перемоги», наголосив, що перемога України передовсім залежить від партнерів Києва, а не від Росії. Це вже викликало критичні реакції, що Зеленський нібито перекладає усю повноту відповідальності за результат війни на партнерів України в той час, як головна відповідальність лежить на самому президентові і його команді.

Експерти, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, відзначають і позитивні сторони виступу Зеленського: документ імовірно може переконати підтримати Україну тих, хто раніше скептично висловлювався щодо допомоги. Такі припущення прозвучали і щодо кандидата у президенти США Дональда Трампа, бо мовляв, у разі його перемоги на виборах 5 листопада, ймовірно саме від його адміністрації доля «плану перемоги» залежатиме найбільше.

Зеленський: необхідно «змінити обставини так, щоб Росія була примушена до миру». Якщо почати роботу за запропонованим планом, може «вдатися завершити війну не пізніше наступного року».

Пункти плану: геополітичний – запрошення до НАТО; військовий – зміцнення оборони; розміщення неядерних стратегічних засобів стримування; економічний – спільне освоєння українських стратегічних ресурсів; безпековий, розрахований на час після війни

Раніше Володимир Зеленський вже презентував документ лідерам США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії.

За словами очільника офісу президента України Андрія Єрмака, Київ очікує «зворотного зв’язку» від партнерів найближчим часом. Чи готові західні столиці пристати на план Зеленського, поки невідомо, однак деякі його пункти, як то негайне запрошення України до НАТО, вже обговорювалися раніше, і поки позитивних сигналів Київ не отримав.

На думку політолога Євгена Магди, представлений план Зеленського покладає більше відповідальності на партнерів Києва, ніж на саму Україну. Експерт вважає, що українська влада мала б передусім зміцнити власні можливості, адже нинішня структура управління державою є неефективною, що негативно впливає і на обороноздатність.

«Має бути розпущена де-факто не існуюча монобільшість, має бути створена «коаліція перемоги» в форматі конституційної більшості, має бути цією коаліцією сформований «уряд перемоги» без жодного зазіхання на президентські повноваження, але до якого увійдуть люди, від яких будуть очікування більше, ніж показало нещодавнє опитування КМІС, згідно з яким 74% нічого не очікують від змін в уряді, який наполовину змінився», – каже Магда у коментарі Радіо Свобода.

Лише 12% українців вважають, що зміни в Кабінеті міністрів, які відбулися на початку вересня, коли у відставку відправили кількох міністрів, змінять роботу уряду на краще, свідчить опитування, нещодавно проведене Київським міжнародним інститутом соціології. 74% вважають, що зміни в Кабміні ніяк не вплинуть на його роботу.

«Це була декларація про наміри, це було нарізання завдань партнерам, але це не був план перемоги», – написав у соцмережі представник опозиційної «Євросолідарності» Володимир Ар’єв.

Він також зазначив, що план перемоги не має писатися однією політсилою.

«Президент має зібрати всі проукраїнські і проєвропейські політичні сили і разом написати реальний план. Його не треба пафосно представляти з трибуни, його треба зробити і виконати. Якщо Зеленський хоче перемоги, він повинен нарешті припинити казати «Я». «Я» має до перемоги перетворитися на «ми», – пише нардеп.

У коментарі Радіо Свобода політолог Магда також розкритикував 4-й пункт презентованого у Верховній Раді плану, який передбачає «розміщення в Україні неядерного стратегічного пакету стримування».

«Тема розміщення потужних, неядерних засобів стримування, це, як я розумію, ракети з середньої та малої дальності. Подібні ракети можуть бути розміщені виключно на іноземних військових базах... Питання в тому, чи будуть іноземні військові бази на українській території, дуже просте, тому що стаття 17 Конституції забороняє розміщення іноземних військових баз на українській території», – каже Магда.

Оскільки зміни до Конституції заборонені під час дії воєнного стану, втілити цей пункт справді може обернутися на проблему. Однак, достеменно невідомо, що саме мається на увазі під «неядерним стратегічним пакетом стримування», і чи дійсно для цього необхідні іноземні військові бази на території України.

З іншого боку, зупинити агресію Москви і примусити Росію до переговорів про завершення війни неможливо без допомоги партнерів Києва, саме тому «план перемоги» так сфокусований на ролі Заходу, і меншою мірою – на зобов’язаннях самої України. На цьому і акцентував увагу президент Зеленський, вважає політолог Володимир Фесенко.

«Це не якась воєнна стратегія, не стратегія воєнних дій. Ні, це наші пропозиції нашим партнерам, що треба спільно зробити для того, щоб посилити позиції України, щоб ми могли зупинити ворога. І головне – посилити тиск на Росію, щоб примусити Росію до переговорів про завершення війни. Само собою це не відбудеться», – каже Фесенко у коментарі Радіо Свобода.

Політолог також зауважив, що деякі пункти плану можуть бути спрямовані для конкретних людей, від яких політика допомоги Україні з боку Заходу вже зовсім скоро може залежати найбільше:

«П'ятий пункт, розміщення українських військ замість американських в межах підрозділів НАТО на території Європи – це явно під [Дональда] Трампа і під республіканців. Це їхня ідея. Вони проти того, щоб американці були по всьому світу, щоб американська армія була там десь в Європі. І Зеленський пропонує компромісний варіант: «ну, не хочете бути в Європі, давайте ми будемо захисним щитом для Європи». Але безумовно це не означає, що Америка має відмовитись від безпекових зобов'язань».

На думку колишнього нардепа Борислава Берези, цей пункт може виявитися нереалістичним.

«Зеленський має рацію у тому, що після війни ми матимемо один із найдосвідченіших військових контингентів, який має військовий досвід та досвід роботи із міжнародною зброєю. Але намагатися пропонувати Заходу українців, як ландскнехтів, дуже поспішне рішення. Маю великий сумнів, що багато хто захоче залишитися в армії після війни. Будуть такі, але не в тій кількості, щоб це повпливало на думку Заходу», – написав в фейсбуці Береза.

На його думку, більшість військовослужбовців після руйнівної і виснажливої війни захочуть «повернутися до звичного життя та попрощатися з армійським», але Зеленський, на думку Берези, цього не розуміє.

Володимир Фесенко вважає, що не варто очікувати швидкої і неодмінно позитивної відповіді від партнерів про ті чи інші пункти «плану перемоги».

Проте, як каже політолог, Україна з цим вже стикалась, коли йшлося про рішення надати певні типи озброєння. На думку Фесенка, щодо деяких пунктів українцям варто набратися терпіння. Наприклад, питання запрошення до НАТО може бути лише питанням часу.

«Для нас важливо запропонувати, а далі – працювати з тими нашими партнерами на Заході, хто готовий підтримати конкретні ідеї, пропозиції і працювати з громадською думкою для того, щоб поступово пропрацювати окремі пункти цього плану, окремі ідеї, пропозиції», – каже Фесенко.

Як сказала у коментарі виданню Reuters посолка України при НАТО Наталія Галібаренко, Україна хоче отримати запрошення в НАТО до того, як Джо Байден залишить Білий дім.

«Наша ідея полягає в тому, що надання Україні (запрошення) зараз є політичним сигналом... Ми щиро віримо, що це може бути частиною спадщини нинішньої американської адміністрації», – сказала посолка.

Запити у презентованому «плані перемоги» імовірно навмисно є надто амбітними, щоб надалі українська влада могла звинуватити у провалах в обороні західних партнерів, і таким чином, зняти із себе відповідальність, якщо доведеться розпочати мирні переговори на невигідних для Києва умовах. Таку імовірність не виключає журналіст Богдан Буткевич, про що і написав на своїй сторінці у фейсбуці.

«Ось для чого був сьогоднішній двіж. Щоб якщо Захід щось не зробить з хотєлок Зе – з чистою душею піти на переговори. Вже в грудні. В Туреччині чи Аравійських монархіях. Про що різні представники Зе-влади вже чимало разів за останні тижні проязичилися», – написав він.

Буткевич згадує про публікацію у виданні Associated Press, в якій йдеться, що Зеленський імовірно у вересні дав союзникам три місяці на ухвалення рішень щодо запропонованого Україною плану завершення війни і досягнення миру.

На думку політолога Олега Саакяна, звернення Зеленського навпаки мало на меті запевнити українців у тому, що планів підписувати мирні договори, жертвуючи суверенітетом, немає.

«Для внутрішньої авдиторії, тут меседж про єднання: ворогів всередині нема, а влада не збирається йти на капітуляцію. Промальований шлях між «формулою миру» і «планом перемоги» для того, щоб показати, як вони пов'язані між собою, і спробувати згуртувати навколо цього суспільство, принаймні закликати до єдності навколо цього як умовно такого собі суспільного договору воєнного часу», – сказав Сааякян у коментарі Радіо Свобода.

Водночас експерт зазначив, що у суспільства залишаються питання про те, як саме держава збирається продовжувати функціонувати у буремні часи, «починаючи від мобілізації, завершуючи податковою сферою». Відповідей про це Зеленський не надав, каже Саакян.