Воєнний стан у Південній Кореї: що це було і що буде далі
Воєнний стан у Південній Кореї: що це було і що буде далі
Автор фото, Getty Images
4 грудня 2024
Шість годин в ніч із вівторка на середу, 4 грудня потрясли Південну Корею. За цей час президент країни оголосив воєнний стан, а парламент, до якого вночі зібралися тисячі корейців, проголосував за його скасування.
Чому президент заможної і демократичної країни пішов на оголошення воєнного стану? Чим це обернеться для нього і для країни? І чого очікувати далі?
Що сталося
Пізно ввечері вівторка, о 23:00 за місцевим часом президент Південної Кореї Юн Сок Йоль, сидячі на тлі блакитних штор, звернувся із несподіваним зверненням до нації.
Він заявив, що запроваджує воєнний стан, аби захистити країну від антидержавних темних сил. Він також назвав контрольовану опозицією Національну асамблею, парламент країни, "лігвом злочинців", які намагалися паралізувати уряд.
Незабаром після цієї промови в Сеулі поліція оточила "символ корейської демократії" - Національну асамблею.
Військові оголосили, що уся політична діяльність в країні припинена на час дії воєнного стану. Але це не зупинило тисячі корейців, які стали збиратися вночі довкола будівлі парламенту.
Невдовзі після президентського оголошення лідер опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон у прямому ефірі закликав людей приєднуватися до протесту біля Національної асамблеї. Він також закликав депутатів зібратися на позачергове засідання.
Депутати, які змогли потрапити до будівлі, забарикадувалися всередині.
До першої ночі за місцевим часом спікер парламенту подав на розгляд депутатів постанову про скасування запровадженого президентом воєнного часу.
За неї проголосували 190 депутатів, які змогли дістатися сесійної зали парламенту. Серед них були і однопартійці президента по Народній партії.
О 4:30 ранку середи президент Юн знову з’явився на телебаченні, - на тлі тих самих блакитних штор. Він заявив, що скасовує воєнний час. Але, додав він, офіційне скасування відбудеться тоді, коли йому вдасться зібрати урядовий кворум, аби офіційно затвердити рішення.
Учасники протесту біля парламенту зустріли це оголошення схвальними криками.
До сходу сонця стало відомо, що воєнний стан завершено, а президенту доведеться пройти через процедуру імпічменту.
Чому корейці так швидко мобілізувалися
Для багатьох корейців оголошення воєнного стану стало шоком не лише через несподівану заяву президента, але й через асоціації з минулим. Це нагадало про часи, які корейці хотіли б забути.
Попередній воєнний стан в Південній Кореї запроваджували 45 років тому – у 1979 році, після вбивства очільника військового путчу Пак Чон Хі.
Але відтоді країна пройшла великий шлях: за майже пів століття Південна Корея стала стабільною, заможною, демократичною країною. Повернення до воєнного стану багато хто в Південній Кореї сприйняв як можливість повернення на пів століття назад.
Автор фото, AFP
У 1980, коли демократичні активісти, переважно студенти, вийшли на вулиці Кванджу, аби висловити протест проти воєнного стану, армія відповіла насильством: близько 200 людей загинули.
Той воєнний стан тривав три роки – від 1979 до 1981. Але йому передували роки правління військових. Так само військові керували і до 1987 року. Весь цей час антиурядові настрої сприймалися із підозрою, а активістів називали комуністичними шпигунами, арештовували та вбивали.
Хто такий президент Юн і як дійшло до воєнного стану
Рішення президента, яке стало несподіванкою та шоком як в самій Південній Кореї, так і за її межами, є продовженням складної історії, що почалася з його обранням на посаду президента у 2022 році. Тоді Юн Сок Йоль переміг із найменшим відривом за весь час прямих президентських виборів, - від суперника його відділив лише 1% голосів.
З часу обрання президента Юна і місяця не минало без якогось скандалу.
Вже наприкінці 2022 його уряд критикували за реакцію на трагедію на Геловін, коли у тисняві в натовпі загинули 159 молодих людей.
Наступного 2023 року дружина президента Юна Кім Гон Хі, потрапила у скандал довкола сумочки від Dior, начебто отриманої нею у подарунок від священника.
Президенту Юну також довелося вибачатися за висловлювання на адресу американських конгресменів: після зустрічі з президентом США Джо Байденом у Нью-Йорку у випадково включеному мікрофоні було чути, як президент Кореї називає конгресменів ідіотами. Відео швидко розлетілося у корейських соцмережах.
У 2024 році політичні скандали переросли у політичні невдачі. Навесні цього року партія президента програла на парламентських виборах. Це перетворило самого президента на кульгаву качку.
Аби протидіяти парламенту, контроль над яким після виборів перебрала на себе опозиція, президент став ветувати практично усі закони.
У відповідь опозиція домагалася звільнення членів уряду, особливо тих, хто провалив розслідування щодо корупції та сумочки дружини президента. Опитування, проведене незадовго до того, як президент оголосив воєнний стан, показало, що рівень його підтримки не дотягує до 20%.
Але цього тижня, коли парламент країни проголосував за бюджет, припертий до стіни, президент зважився на "термоядерну" відповідь – запровадження воєнного стану.
Автор фото, AFP
"Це дійсно конфронтація між президентом та парламентом, те, що парламент не підтримав проєкт бюджету на наступний рік, вимоги відставки окремих представників уряду, які підпорядковуються президенту, - оці внутрішні політичні протиріччя загострилися, і як колишній генеральний прокурор президент ухвалив досить жорстке рішення про запровадження воєнного стану", - пояснює експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Втім, оглядачі називають і ще одну можливу причину того, що президент Юн пішов ва-банк. Йдеться не лише про невдоволення спротивом з боку опозиції, але й про побоювання карного переслідування.
Пак Кин Хе, перша лідерка країни-жінка, потрапила за грати після звинувачень у перевищенні влади та корупції. Проти її попередника Лі Менг Бака вели розслідування щодо причетності до шахрайства на біржі. У 2020 році колишнього президента Лі засудили до 17 років позбавлення волі за корупцію та хабарництво. Ще один експрезидент, Но Мун Хьон, вкоротив собі віку у 2009 році – тоді проти нього також розслідували справу за хабарництво.
Реакція ринків
Попри те, що воєнний стан у Південній Кореї розпочався і завершився блискавично, чутки про таку можливість ходили давно, і інвестори готувалися до тривалої політичної невизначеності, пише Bloomberg.
Після оголошення воєнного стану курс вони (південнокорейської валюти) впав до найнижчого рівня до долара за останні два роки. Але вже у середу вранці вона відіграла майже всі свої нічні втрати.
На фондових ринках первинний шок від запровадження воєнного стану вже розвіявся, тим більше, коли влада швидко пообіцяла надати "необмежену ліквідність". Але сприйняттю інвесторами фінансових ринків Південної Кореї було завдано значної шкоди.
Акції Samsung Electronics Co., найбільшої компанії країни, впали на 3%, перш ніж падіння припинилося. Найбільш постраждалими від розпродажу акцій називають банки, а також компанії, які вважаються пов'язаними з політикою президента Юна, включно із ядерною енергетикою.
Що далі
Якими б не були мотиви президента Юна, його політичній кар’єрі навряд чи вдасться оговтатися від оголошення і блискавичного завершення воєнного стану.
Президент Юн прогнівив політиків з обох таборів, включно із однопартійцями, - у провладній Народній партії вимагають виключити президента з її лав. Опозиційна Демократична партія намагатиметься влаштувати президенту Юну імпічмент.
Хвилі від подій із проголошенням, а потім скасуванням воєнного стану розійшлися далеко за межі Південної Кореї. Її ключового союзника, Сполучені Штати, несподіваний воєнний стан захопив зненацька - там лише закликали Сеул вирішити проблему у "законний спосіб". У Японії заявили, що спостерігають за ситуацією в Кореї із "винятковим і серйозним занепокоєнням".
Немає сумнівів, що уважно стежать за подіями в Сеулі і в Північній Кореї.
Втім, як каже Іван Ус, Північна Корея навряд чи має реальні можливості скористатися із хиткої ситуації у Південній Кореї:
"Північна Корея радше розраховує свою політику можливої конфронтації на довші періоди, і лише тоді, коли її союзники можуть бути поруч. А зараз, як ми розуміємо, Росія не буде поруч із нею, а Китай утримується від будь-яких сигналів щодо подібних дій".
