Президент Південної Кореї оголосив воєнний стан, опозиція ...

Юн Сок Йоль став президентом у 2022 році. До цього він був генеральним прокурором Південної Кореї. На виборах Юн Сок Йоль переміг представника від Демократичної партії та став першим очільником країни, який народився вже після Корейської війни.

Його вважають одним з найбільш правих президентів в історії Південної Кореї. Він називає себе консерватором, критично ставиться до питань фемінізму і гендерної рівності, а ще ворогує з опозицією та ліберальними медіа. За це його політику називають «К-трампізмом». У міжнародній політиці Юн Сок Йоль набагато жорсткіше ставиться до КНДР і прихильний до військового союзу зі США. Він кілька разів виступав за те, щоб Штати розмістили на території Південної Кореї ядерну зброю у відповідь на загрози з боку КНДР.

Юн Сок Йоль засуджує російську агресію в Україні. З 2023 року він неодноразово натякав, що Південна Корея може не обмежуватися лише гуманітарною та фінансовою підтримкою, а за потреби може почати постачати Україні зброю. Влітку 2023 року він приїжджав до України та відвідав Ірпінь і Бучу.

На відміну від свого попередника — представника Демократичної партії Мун Чже Іна, Юн Сок Йоль припинив перемовини з Північною Кореєю, обрав жорстку риторику і багато критикував режим Кім Чен Ина. Зокрема, через таку його політику багато аналітиків вважають ситуацію у регіоні найгіршою з часів Корейської війни.

У внутрішній політиці в Юн Сок Йоля великі проблеми. Його рейтинг коливається у межах 19—30%, а понад 65% південнокорейців не схвалюють політику президента. Проблеми з інфляцією, наступ на свободу слова, спроби взяти під контроль поліцію, скандальна реформа охорони здоровʼя — усе це зіграло проти Юн Сок Йоля, якого постійно обвинувачують у схильності до авторитаризму.

Останньою краплею невдоволення став скандал з дружиною президента — Кім Кон Хі. Наприкінці 2023 року зʼявилося відео, на якому вона отримала в подарунок сумку Dior вартістю $2 200. До цього її звинувачували в несплаті податків, плагіаті в докторській роботі та в маніпуляціях з акціями. Щоб хоч трохи зменшити невдоволення дружиною, у листопаді 2024 року Юн Сок Йоль вибачився за її поведінку, але назвав звинувачення «перебільшеними». Зрештою президент пообіцяв створити офіс для нагляду за обовʼязками першої леді, але відхилив всі заклики провести незалежне розслідування її дій. Він також наклав вето на законопроєкт, який мав розслідувати можливу корупцію президента та його дружини.

У 2024 році через постійні скандали та критику почали лунати заклики до імпічменту Юн Сок Йоля. У листопаді відкритий лист із такою вимогою підписали понад 3 тисячі професорів і науковців. Згодом до них долучилися майже 1 500 католицьких священників.

З опозицією у президента теж складні відносини. У 2024 році його партія знову не змогла отримати більшість у парламенті — перемога дісталась Демократичній партії. І хоч уряд у Південній Кореї призначає президент, який і є головою виконавчої влади, держбюджет перебуває в руках парламентарів. Зараз опозиція хоче суттєво скоротити витрати на уряд і відмовляється затверджувати бюджет на наступний рік. До того ж 2 грудня опозиціонери проголосували за імпічмент голови Ради з аудиту та інспекцій та трьох прокурорів, які були замішані у скандалі й розслідуванні проти дружини президента.

Воєнний стан став актом відчаю Юн Сок Йоля. Востаннє в Південній Кореї його оголошували в 1980-му, а після демократизації країни в 1987 році — вперше. Своїм указом президент заборонив будь-яку політичну діяльність, мітинги й страйки та взяв під контроль всі медіа. Опозиційні депутати одразу вирушили до парламенту, змогли прорватися туди через військових, які блокували будівлю, і 190 голосами скасували воєнний стан. За законом Юн Сок Йоль мав виконати рішення парламенту і за кілька годин він заявив, що скасовує воєнний стан.

Президента засудила не лише опозиція, але й соратники. Деякі з них проголосували за скасування воєнного стану. Лідер партії «Сила народу», від якої балотувався Юн Сок Йоль, назвав його рішення «неправильним». Раніше опозиція не могла оголосити президенту імпічмент, бо мала лише трохи понад 180 з 200 необхідних голосів, тепер же шанси значно виросли. Якщо це станеться, згідно з опитуваннями, найбільші шанси на перемогу має опозиційний кандидат від Демократичної партії.

Внутрішньополітична криза в Південній Кореї — поганий знак для України. Саме зараз українська влада намагається розблокувати військові поставки з Південної Кореї, яка має потужний оборонно-промисловий комплекс — багато заводів із виробництва бронетехніки та боєприпасів. Шанси на те, що Південна Корея активніше включиться в допомогу Україні, зросли після того, як Кім Чен Ин надіслав в Україну 10 тисяч своїх солдатів. Щоб схилити Південну Корею на свій бік, 27 листопада туди літав міністр оборони Рустем Умєров. Він зустрічався з президентом Юн Сок Йолем.

Південнокорейська опозиція виступає проти поставок зброї в Україну. Демократична партія намагається вести мирні перемовини з КНДР, не провокувати Китай і Росію та ненавидить стратегічного союзника США в регіоні — Японію — за окупацію Корейського півострова. Якщо Юн Сок Йоль втратить владу і президентом стане кандидат від Демократичної партії, перемовини про військові поставки в Україну, найімовірніше, заморозять.

А от на вашу підтримку ЗСУ точно можуть розраховувати. Підтримайте наших військових — надішліть донат у «Повернись живим»: https://savelife.in.ua/donate.