Нотр-Дам: тріумфальне повернення

Церемонія відкриття собору Паризької Богоматері поступилася популярністю хіба що Олімпійським іграм. Її подивилися майже чотири мільйони телеглядачів, а чотири тисячі людей зібралися вздовж периметра безпеки коло собору і стежили за церемонією на великих екранах.

Емманюель Макрон зібрав у французькій столиці п’ять десятків голів держав, поміж яких Дональд Трамп і Володимир Зеленський, і сотні інших почесних гостей з різних куточків планети. Парижу майстерно вдалося впоратися з неабияким викликом — створити церемонію, в якій гармонійно поєдналось сакральне, політичне і світське.

Нотр-Дам: три обличчя одного свята 

Дощова і вітряна погода в Парижі не зіпсувала настрою півтори тисячі людей, яким пощастило стежити за церемонією всередині нефа Нотр-Дама. Окрім політиків, тут зібралися віряни ста шести паризьких парафій. Після того, як гості розмістилися всередині, архієпископ Парижа Лоран Ульріх здійснив три серії ударів посохом по центральних воротах собору. На кожну серію ударів йому відповідав співом дитячий хор Нотр-Даму, заснований 850 років тому (через десять років після відкриття собору). Після цього символічного діалогу, який вразив своєю витонченою ритмікою, архієпископ розчинив ворота собору, знаменуючи цим початок церемонії під звуки вісімнадцяти дзвонів, які вдалося врятувати під час пожежі. 

Релігійний вступ поступився місцем показу короткого фільму з кадрами пожежі, після чого під багатохвилинні оплески до нефа зайшла пожежна бригада, яка працювала у столиці того вечора. На фасаді собору в цей момент засяяли великі літери MERCI — «дякуємо», і в очах гостей забриніли перші сльози, яких у цей емоційний і сповнений сенсів для Парижа вечір було так само багато, як і посмішок. 

«Це був урок крихкості для всіх нас», — згадав у промові Емманюель Макрон трагічний вечір 15 квітня 2019 року. «Ми побачили, на що здатні великі нації: здійснювати неможливе», — додав французький президент і озвучив довгий список професій, які долучилися до реставрації Нотр-Даму. Кілька разів лідер Франції підкреслив, наскільки Нотр-Дам є метафорою того, чим має стати світ — місцем братерства і взаємодопомоги. У цій фразі відчулася не тільки алюзія на війну в Україні та на Близькому Сході, але й натяк на поточну політичну ситуацію у самій Франції, де нещодавно після серії невдалих рішень, у тому числі самого президента, впав уряд. 

Політична частина знову плавно перетекла в релігійну, яка знаменувалася пробудженням оргáна Нотр-Даму з його відреставрованими вісьмома тисячами труб, що вперше за п’ять років наповнили своїм урочистим звучанням стіни нефа. Нотр-Дам — це в першу чергу собор вірян, де до пожежі регулярно відбувалися богослужіння. Після повторного освячення вівтаря монумент знову повернувся до своєї головної ролі й відкрився цієї неділі для першої публічної меси.

Святкування завершилися світською частиною — концертом французьких зірок і кількох міжнародних гостей, як-от Вільямс Фаррелл з госпел-хором, на площі навпроти собору, щоправда, не наживо, а в записі на телебаченні, через несприятливу погоду у вечір самої церемонії. 

Сага реконструкції: п’ять років зусиль і полеміки 

Над відновленням Нотр-Даму за останні п’ять років працювали дві тисячі людей, від каменярів до скульпторів, від живописців до керівників будівельних робіт і архітекторів, які очистили й відреставрували еквівалент сорока двох квадратних кілометрів — таку площу складають зібрані разом рівні собору. Кілька разів поставало питання балансу між збереженням історичного обличчя Нотр-Даму й бажанням модернізувати споруду, аби додати нотку сучасності. 

Та ще до того, як почалися власне реставраційні роботи, першою проблемою для Парижа стало забруднення повітря свинцем, з якого було виготовлене покриття собору. Близько чотирьох тисяч пластин розплавилися від пожежі й викидали токсичні випари в повітря впродовж кількох тижнів. Щоб усунути небезпеку, пожежникам і реставраторам довелося провести деконтамінацію біля собору та впровадити суворі правила безпеки для захисту робітників, які працювали на будівельному майданчику. На очисні роботи й усунення безпосередніх наслідків пожежі пішов майже рік. Лише після цього з великими перервами через пандемію коронавірусу, яка почалася у 2020 році, через півтора року по пожежі вдалося взятися до самої реставрації.

Оскільки пожежа знищила шпиль, усю покрівлю собору й частину склепіння, усе це довелося відновлювати майже з нуля. У цей момент постало питання: повертати цим частинам собору історичний вигляд або ж додавати елементи сучасності?

Найбільше суперечок вели щодо відбудови шпиля, його навіть пропонували замінити на версію зі скла, металу й додати сонячних панелей. Після тривалих дебатів влада вирішила дотримуватися історичної автентичності й відновити знаменитий 96-метровий шпиль за реставраційним проєктом середини XIX ст. Ежена Віолле-ле-Дюка: з основою з дубових балок, покриттям з мідних листів і з металевим хрестом. 

Не менше полеміки викликав і вибір матеріалів. Загалом для дерев'яних конструкцій даху знадобилося майже дві тисячі дубів (еквівалент двадцяти кубічних кілометрів деревини), що розлютило французьких зелених активістів, які стали на захист природних ресурсів країни. Однак прихильників автентичності виявилося більше — і дуб як матеріал, використаний під час історичного будівництва, був обраний цього разу також. 

Досі не вирішене питання вітражів. Їх у соборі сто двадцять, і саме через них до нефа потрапляє світло, створюючи неповторну атмосферу сакральності й затишку. Під час пожежі вони не постраждали, але шість з них планують замінити на сучасні витвори, аби підкреслити нову епоху для собору й оновити ефект гри світла всередині завдяки новій кольоровій гамі. Однак ця ідея зустріла неабиякий спротив. Майже 260 000 людей, поміж яких чимало публічних осіб, підписали петицію за збереження старих вітражів. Остаточний вердикт винесуть лише у 2026 році.

Щедрість меценатів і продовження розслідування

Збір коштів для реставрації собору став прикладом неабиякої щедрості. За п'ять років зібрали понад 846 мільйонів євро від 340 тисяч меценатів: і відомих публічних осіб, і пересічних людей зі 150 країн світу. Найбільший внесок зробили три найбагатші французькі родини: Арно (група LVMH) і Бетанкури (власники L’Oréal) пожертвували по 200 мільйонів євро, родина Піно (холдинг Kering з такими брендами, як Гуччі й Сен-Лорен) і фонд TotalEnergies (видобуток газу і нафти) додали ще по 100 мільйонів. 

Якщо ж говорити про розслідування причин пожежі, то воно досі триває. Основними версіями залишаються погано загашений недопалок або електрична несправність. Річ у тому, що на момент пожежі на даху собору проходили заплановані реставраційні роботи. Пізніше виявили недоліки в системі безпеки собору, включно із затримкою в активації сигналізації та проблемами електромережі одного ліфта. Хоча ці фактори могли сприяти швидкому поширенню вогню, їх не визнали причиною трагедії. Кримінальну складову пожежі було виключено.

Реставрація Нотр-Даму стала наймасштабнішим реставраційним проєктом у Франції за останнє століття, який вийшов за рамки відновлення архітектурної спадщини. Від розчищення уламків до роботи над деталями готичних споруд — кожен етап продемонстрував колективні зусилля тисяч людей з різних країн і професій, які допомогли скомбінувати історію та сучасність, аби розпочати новий розділ життя собору.

«Будівництво століття» у цифрах

Що збудували з нуля відповідно до оригіналу:

Шпиль собору, створений Еженом Віоле-ле-Дюком й інавгурований 15 серпня 1859 року: 500 тонн дерев’яних конструкцій і 250 тонн свинцевих плит;

Частина обваленого склепіння.

Що відреставрували:

Статуя півня з позолоченої міді, встановлена у 1859 році;

Північний, південний і західний фронтони;

П'ять великих химер на південній вежі, створених Еженом Віоле-ле-Дюком;

Хрест вівтарної частини;

Підлога нефа;

Трансепт;

Вітражі XIX століття;

8 000 труб органа, найбільшого у Франції, демонтували й очистили.

Протипожежні технології:

Система пожежогасіння з розпилювачами в дерев'яних конструкціях;

Дві протипожежні зони, теплові камери;

Один пункт безпеки й один пункт пожежного нагляду у пресвітерії.