Грузія у кривавому вогні. Що відбувається у Тбілісі та як реагує ...
"Грузія у кривавому вогні". Що відбувається у Тбілісі та як реагує Україна
Автор фото, Getty Images
1 грудня 2024, 08:14 GMT
Оновлено: 1 година тому
Третій день і ніч протестів у Грузії ознаменувалися такими ж жорсткими діями, як і попередні два дні, проте людей на протести виходить дедалі більше. На ситуацію вже відреагувала й українська влада.
Про те, що відбувається у Тбілісі та як ситуація може розвиватися далі, розповідає кореспондент ВВС Олег Болдирєв.
"Ну, це буде катастрофа, я просто не матиму майбутнього", - відповідає на запитання про те, що означатиме розрив Грузії стосунків з Євросоюзом Сесіль Сабонадзе, юна демонстрантка на проспекті Руставелі. До парламенту Грузії, який довгі роки є точкою тяжіння всіх народних протестів, вона прийшла зі своїм батьком.
Сесіль закутана у синій із жовтими зірками європейський прапор. Вуличні торговці на підході до парламенту продавали цього вечора обмежений асортимент товарів - прапори ЄС та Грузії, свистки та гучні дудки-вувузели.
За допомогою цього набору десятки тисяч протестувальників Тбілісі третій вечір поспіль доносили до влади своє обурення.
Автор фото, Getty Images
Найбезпосередніший привід для гніву - розгін двох попередніх схожих протестів.
Вночі з п'ятниці на суботу незадоволені залишалися перед парламентом до ранку. І за багатьма з них спецназівці-"космонавти" ганялися по проспекту і прилеглих вулицях. Десятки людей затримали, десятки - серед них і журналісти - отримали травми.
Соцмережі облетіли кадри ударів, яких поліцейські завдавали неозброєним протестувальникам - іноді тим, хто вже лежав на асфальті.
63-річний Леван був очевидцем введення військ у Тбілісі в 1989 році.
"Ті солдати так погано не вчиняли, - каже він. - Тогочасна міліція взагалі на боці людей була. Але і війська теж не були такі злі".
Автор фото, Getty Images
Наразі демонстрація сили не налякала тбілісців і, судячи з усього, працює на мобілізацію протесту.
40-річний інженер із телеком-індустрії, який не назвав свого імені, сказав, що масовий вихід на вулиці у відповідь на спробу тиску - єдиний спосіб переломити ситуацію.
Як і з іншими, я говорив із ним під ритмічний гуркіт - це передовий фланг протестувальників молотив у товсті сірі сталеві листи, якими вже давно огородили нижній поверх парламенту, захищаючи його від невдоволених.
Спочатку здавалося, що мета протестувальників - зламати сталь і відкрити дорогу у двір будівлі, але за три години стало зрозуміло, що цей метал перетворився на величезний барабан, що задавав ритм маніфестації.
Демонстрації цього тижня почалися із заяви прем'єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе, який заявив, що влада припиняє до 2028 року будь-які консультації з Євросоюзом щодо реалізації програми зі вступу Грузії до ЄС. Влада, за словами Кобахідзе, була розгнівана тиском Європи на Грузію, який втілився у заклику Європарламенту провести нові парламентські вибори із незалежним контролем за підрахунком голосів.
Автор фото, Getty Images
Ситуація таким чином повернулася до дискусій навколо жовтневих виборів. Грузинська опозиція, як і раніше, не визнає їхніх результатів і звинувачує владу в масштабних фальсифікаціях. Опозиційні партії бойкотують роботу парламенту, що анітрохи не завадило партії "Грузинська мрія", яка оголосила про перемогу, повідомити про формування уряду і назвати кандидата на посаду президента Грузії.
Нового президента - відповідно до нової процедури - мають обрати не прямим, а парламентським голосуванням. Кандидатура, запропонована "Грузинською мрією" - колишній футболіст Михайло Кавелашвілі - викликає у противників партії влади додаткову лють.
"Це людина, яка навіть не має диплома [про вищу освіту]!" - обурюється одна з тих, хто вийшов на протест.
Президентка Саломе Зурабішвілі, яка закінчує свій термін, критикує курс "Грузинської мрії" протягом останніх років і вийшла поряд з громадянами на перший мітинг цього тижня. У суботу вона заявила, що не вважає парламент легітимним і тому продовжуватиме працювати на своїй посаді.
В інтерв'ю ВВС Зурабішвілі сказала, що її країні потрібні стабільність та нові вибори. Її слова прозвучали на тлі заяв про відставки грузинських дипломатів та слів на підтримку протестувальників від чиновників різних міністерств.
Автор фото, Getty Images
Десятки тисяч людей, що заповнили в суботу щонайменше півтора кілометра проспекту Руставелі, значно перевищили кількість протестувальників на мітингах, що відбулися після виборів у жовтні.
Політолог Гела Васадзе має кілька версій, чому прем'єр-міністр своєю заявою про мораторій на зближення з Європою надав імпульсу протестам.
"Одна з думок - що влада своїми діями хотіла спровокувати людей, - каже Васадзе. - Дуже просто: провокуємо протести, провокуємо заворушення, потім говоримо про те, що опозиція деструктивна та агресивна. Відповідно, "обнуляємо" опозицію та скорочуємо чи ліквідуємо громадянські свободи. Це одна точка зору, інша точка зору - що це просто помилка влади".
Поріг чутливості - ситуації, яка б змусила уряд Кобахідзе здригнутися і відступити, - значно підвищився. Минулого разу юрби такого розміру збиралися, коли "Грузинська мрія" проводила через парламент "закон про іноагентів".
Але якщо на початку 2023-го народний протест змусив партію влади відкласти голосування, то навесні 2024-го протести не завадили "Грузинській мрії" провести закон через усі належні читання, а потім подолати вето, накладене президенткою Зурабішвілі.
Автор фото, Getty Images
"Іноагентський закон", який за схожість із аналогічними російськими нормами протестувальники також називають "російським", запрацював. Восени до нього додався пакет законів "про сімейні цінності", який також відображає розбіжність з європейськими підходами щодо захисту сексуальних і гендерних свобод.
Відхилення від курсу на зближення з ЄС було помітно досить давно. Зокрема, у жовтні перед виборами засновник "Грузинської мрії" мільярдер Бідзіна Іванішвілі заявив, що до закінчення війни в Україні Грузії доведеться враховувати інтереси Росії, навіть якщо це вимагатиме скорочення співпраці з Європою.
Однак саме у заяві прем'єра про зупинення діалогу з ЄС зараз побачили пряме порушення грузинської конституції, адже її 78 стаття прямо зобов'язує владу проводити курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
На думку Васадзе, протести ще не досягли піка - і річ не лише в кількості протестувальників: "Достатня кількість народу вийде, якщо буде поставлена мета. А що далі? Це ж політичний процес, який залежить не лише від вулиці. Грузинська "вулиця" готова, її приготували ще з моменту "закону про агентів". Питання в іншому: як поводитиметься опозиція, як поводитиметься Захід?"
Захід цього тижня робив переважно заяви з висловленням глибокого розчарування - але поки що без опису конкретних наслідків для влади Грузії та всієї країни загалом.
Одним із найсерйозніших можливих важелів тиску є скасування безвізового режиму з Грузією, який годує туристичну галузь країни і дає доступ на західні ринки праці тисячам грузинських громадян.
До середини ночі поліція за допомогою водометів та сльозогінного газу почала розчищати площу перед парламентом. Демонстранти почали відходити на сусідні вулиці.
У натовпі протестувальників були й ті, хто впевнений, що від громадянського суспільства в Грузії вже залежить небагато. Високий і сивий 70-річний Темурі, один з тих, хто вийшов на площу біля парламенту Грузії, сказав, що остання надія в протистоянні з "Грузинською мрією" - таки на Захід і його можливі заходи у відповідь.
"Нехай введуть санкції і саме проти Іванішвілі", - заявив він під гуркіт, свист і рев біля стін парламенту.
Реакція України
Ситуацію у Грузії про коментував радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
"Грузія у кривавому вогні. По суті ми бачимо класичну спробу російського поглинання чужої державності. І запеклий опір грузинського громадянського суспільства", - написав він у телеграмі.
"Грузія – та сама, справжня, з великою гордістю та гідністю, – не хоче стояти на колінах перед Росією, не хоче перетворюватися на ще одну убогу табірну територію, де господарюватимуть озлоблені росіяни", - додав він і зазначив, що грузини не хочуть "продавати свою свободу й розмінювати майбутнє своїх дітей на корупцію та прибутковість для окремих проросійських олігархів".
За словами Подоляка, "Росія – це завжди зло, кров, насильство та приниження", але їй можна протистояти та перемагати.
"Не сумніваюся, що грузинський народ, який відчайдушно б'ється зараз на охоплених вогнем вулицях Тбілісі, Руставі, Кутаїсі, у будь-якому разі переможе", - підсумував він.