Легенда конструктивізму, оспівана у віршах: у чому феномен ...
Харків'яни часто кажуть, що той, хто не бачив Держпрому - не бачив Харкова.
У переліку місць, якими славиться Харків - Держпром серед них посяде одну з лідируючих позицій. Про цю будівлю десятиліттями говорили і писали так багато, що, здається, немає людини, яка з нею не знайома. Вчора, 28 жовтня 2024 року, будівля Держпрому зазнала атаки.
Однак у цієї легендарної споруди є свої унікальні факти в біографії - розповімо про них докладніше.
Хто будував Держпром у ХарковіУ самому центрі другого за величиною міста України і поруч із найбільшою площею в країні стоїть він - велична пам'ятка конструктивізму практично столітньої давності.
Держпром почали будувати влітку 1925 року, як символ стійкості та непохитності радянської влади, адже Харків тоді був столицею УРСР. Саме з цієї причини будівля була такою потрібною - у неї планували "переселити" безліч різних установ управління державною промисловістю. З огляду на важливість проєкту було оголошено конкурс, у якому брав участь відомий харківський архітектор Олексій Бекетов. Однак через деяку старомодність його архітектурного стилю рішення було ухвалено на користь фахівців із Ленінграда, а керував будівництвом харківський інженер Павло Роттерт.
Цікаво, що для робіт були залучені не тільки професіонали, а й ентузіасти-аматори - наприклад, студенти ремісничих училищ. Загалом над створенням Держпрому працювали 5 000 - 15 000 осіб буквально в три зміни - вони своїми руками вирили котлован глибиною 20 тис. кубометрів і на возах "грабарках" вивезли землю за межі міста. Завдяки такій самовідданій праці харків'ян, будівництво було закінчено в рекордно короткі терміни - 7 листопада 1928 року.
У підсумку Харків отримав будівлю із заліза, бетону і скла заввишки 63 метри (разом із вежею, встановленою 1953 року, - 108 м), 13 поверхами, 9 під'їздами і "повітряними" переходами. Про якість матеріалів і сумлінність будівельників говорити не доводиться й досі - 7 із 12 ліфтів працюють без заміни з початку експлуатації 1928 року.
Держпром - це не тільки легенда конструктивізму, а й об'єкт різноманітних красивих і вражаючих історій. Наприклад, багато харків'ян знають, що під час риття котловану робітники виявили кістки мамонта, які зараз зберігаються в Харкові, в музеї природничої історії на вул. Трінклера.
Харківський Держпром / фото Марина ГригоренкоПоет Володимир Маяковський описав цю обставину у своєму вірші:
Де ворони билися, над падлом каркав,
у полотна залізниць забинтований,
столицею гуде український Харків,
живий, трудовий і залізобетонний.
Варто зауважити, що, крім Маяковського, про Держпром писав і Анрі Барбюс, а український письменник Олесь Гончар сказав: "Якщо кінець, то тільки так, тільки там, на площі Дзержинського перед Держпромом, влетіти і впасти, як падали колись гінці - вісники перемоги на площах античних міст".
Відходячи від мистецтва, повертаючись до практичних ремесел, зазначимо, що Держпром - це неповторна споруда ще й тому, що проєкт був розроблений на підставі досвіду японських учених. Суть його така - вежі різної висоти з'єднані переходами. У результаті цього резонансна частота кожної вежі накладається на іншу, послаблюючи коливання будівлі в цілому. Саме ця обставина, на думку різних інженерів, дає ефект непорушності моноліту.
Держпром на карті Харкова значив дуже багато - щонайменше, харківський скляний завод побудували спеціально для виробництва скла у вікна першого радянського хмарочоса.
На жаль, 28 жовтня 2024 року Держпром став ще однією жертвою повномасштабного вторгнення, прийнявши на себе удар нищівної сили бездушних холодних боєприпасів.
Вас також можуть зацікавити новини:Держава не може збільшити суми виплат за пошкоджене житло в Україні, - Шуляк"Має бути відповідальність": командир ОБТрО пояснив, як Україні відмовитися від мобілізації"На мені було все скло": киянин розповів, як ковдра врятувала його під час атаки РФ
