Історія Держпрома. Чому він такий важливий для Харкова

“Не радянська історія, а мрійницька". Чому Держпром такий важливий для Харкова

Підпис до фото, Багато харківʼян вважають Держпром символом свого міста Author, Вікторія ПриседськаRole, BBC Україна

"Держпром - це не просто символ технологічного і архітектурного авангарду, це символ втілення мрії", - каже дослідник історії архітектури й харківʼянин Максим Розенфельд.

Коли проєкт задумали майже століття тому, у 1925 році, він видавався абсолютно нереальним футурологічним задумом.

Але його творці - архітектори, інженери й тисячі будівельників - не побоялися зазирнути у невідоме й у них вийшло, каже дослідник.

28 жовтня у Держпром влучила російська бомба.

Керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив: це було пряме влучання, яке зруйнувало три поверхи будівлі. Внаслідок російської атаки по центру та житловому району Харкова загинуло четверо людей.

"Наше все"

13-поверховий хмарочос у стилі конструктивізму стоїть у самому центрі Харкова на майдані Свободи.

Великий офісний центр площею 60 тис. кв. м вміщає сьогодні різні державні і громадські організації.

Будівля з впізнаваним далеко за межами Харкова силуетом складається з трьох частин у формі літери "Н", які з'єднуються мостами.

Поруч розташовані два корпуси Харківського національного університету ім. Каразіна й легендарний "Будинок Слова" - дім поетів і письменників-авангардистів початку минулого століття.

Підпис до фото, Пряме влучання російської авіабомби зруйнувало три поверхи будівлі

Держпром і весь квартал навколо нього - це важлива культурна спадщина, каже Розенфельд, кандидат архітектури і автор книжки про харківські будинки "Фасади".

Минулого року ЮНЕСКО внесла Держпром у список обʼєктів посиленого захисту. Але для харківʼян він має дещо більше значення.

"Ми називаємо його "наше все", - каже Розенфельд.

Він прожив усе життя поруч із памʼяткою, щодня проходить повз неї і каже, що Держпром буде стояти вічно.

Його почуття поділяє багато харківʼян, які емоційно відреагували на російську атаку у соцмережах.

"Бачити справжній, безперечний символ міста пораненим боляче", - йдеться у дописі іншого культового місця Харкова, кафе "Кристал".

Першопроходці

Назва "Держпром" розшифровується як Будинок державної промисловості.

Будівлю планували для уряду УСРР та промислового сектора, адже Харків з грудня 1919 року став столицею республіки.

Попри це Держпром - "це не радянська історія, а мрійницька", твердить Розенфельд.

Проєкт втілив найсміливіші уявлення про архітектуру та інженерні технології того часу.

"Ще й на демократичних засадах", - додає дослідник. Серед архітекторів провели великий конкурс, в якому взяли участь 19 проєктів. Переможцями стали архітектори Сергій Серафімов, Самуїл Кравець і Марк Фельгер.

Будівельники розробили унікальну технологію промислового залізобетону. А саму будівлю зводили методом "плавучої опалубки", тому вона фактично є монолітною.

Підпис до фото, Збудований у 1928 році, Держпром став проривом в архітектурному та інженерному мисленні

Архітектурний комплекс складається з групи башт різної висоти, які зʼєднуються переходами.

Через це резонансні частоти башт, накладаючись одна на одну, послаблюють коливання всієї будови. Пізніше цей метод почали використовувати у Японії при будівництві хмарочосів у сейсмонебезпечних зонах.

"Ці люди були першопроходцями", - каже Розенфельд, адже у той момент не було достатньо знань про такі технології.

Держпром також став втіленням самовідданої праці тисяч харківʼян. Його будували у три зміни від пʼяти до 15 тисяч будівельників і просто ентузіасти, як-от студенти ремісничих училищ.

Авангардне мислення

Багато хто не вірив в успіх проєкту, це були часи кризи, депресії й розрухи. Але коли будівництво завершили у рекордні строки у 1928 році, Держпром став наявним прикладом здійснення неможливого.

Він також втілив авангардне мислення того часу, яке розквітло у недовгий період культурного відродження напередодні сталінських репресій.

Це мислення виходило за межі архітектури, поширившись на літературу, мистецтво і науку.

Це були часи, коли Лесь Курбас створив свій "Березіль", коли написали свої твори Микола Хвильовий, Іван Багряний та інші мешканці "Будинку Слова", коли науковці Харківського фізико-математичного інституту другими в світі розщепили атом.

І Держпром надихав багатьох письменників і поетів - від Хвильового, який називав його "грандіозна грандіоза" до Маяковського, якого вразили масштаби будівництва, та Анрі Барбюса.

Підпис до фото, Будинок надихав не одне покоління митців

"Ось чому це історія про дух міста мрійників, авангардистів, першопроходців", - підсумовує Розенфельд.

Але вже на початку 1930-х ця історія скінчилася жорсткими репресіями і розстрілами радянської влади.

Символічно, що саме у будівлі Держпрому у 1933 році застрелився голова уряду УРСР Микола Скрипник, начебто дізнавшись про наслідки Голодомору, вчиненого СРСР.

Легенди

Держпром оповитий міськими легендами.

Коли його збудували, це був один із найбільших та найвищих хмарочосів у Радянському союзі. Будівля так вражала висотою, що дехто порівнював Харків із Нью-Йорком.

Але Держпром продовжує захоплювати й сьогодні. У 2021 році оглядач The Telegraph написав про свою подорож до Харкова, в якій особливу увагу звернув на стиль історичної будівлі.

Під час риття котловану будівельники виявили кістки мамонта, які тепер зберігають у музеї природи Харкова.

У радянські часи існував міф, що якщо подивитися на дах Держпрому з неба, то можна побачити нотний стан з початком гімну "Інтернаціонал".

Під час Другої світової війни, відступаючи з міста у 1943 році, німецькі військові замінували Держпром, як і багато інших важливих будівель міста. Будівля постраждала, але нацистам не вдалося її знищити повністю.

Після війни Держпром відбудували, а на даху встановили телевежу. Таким чином, висота будівлі стала 108 метрів, що на 15 метрів вище за Статую свободи у США.

Підпис до фото, Ледь не щодня Харків зазнає руйнівних атак російських ракет і авіабомб

Будинок не вперше постраждав з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Ледь не щодня Харків зазнає руйнівних атак російських ракет і авіабомб.

Але харківʼяни впевнені, що Держпром відбудують.

"Він також символ харківської стійкості", - каже Максим Розенфельд, хоча і додає, що не любить цей вираз.

Ввечері після удару він прийшов подивитися на наслідки й перше, що побачив, - це людей, які прибирали уламки, закривали вікна, швидко наводили лад.

"На мою думку, у цьому головний символ Держпрому, - каже дослідник. - Як би тобі боляче не було, треба лікувати, а не кричати про страшні рани".

Підписуйтеся на нас у соцмережах